Нове ім’я: Ірен Лентіджині - італійський присмак української поезії і прози..
Українська література багата на оригінальних авторів. Кожен намагається реалізуватись у окремому напрямку, жанрі. У нас є і революційна Ірена Карпа, і прозаїчний Андрухович та й багато інших яскравих особистостей. Що ж до «свіжої крові», то, вона поступово проривається назовні. Молоді автори не зупиняються на основному, а йдуть далі, поєднуючи популярну культуру з класичними нормами літератури. Приміром тому є Іра Цілик, чиї пісні співають багато українських поп-виконавців. Є в українскому літературному колі любителі і психологічних новел та філосовських віршів.
Нещодавно до України повернулася молода письменниця Ірен Лентіджині (Iren Lentiggini). Вона деякий час проживала у Росії та Італії. Українцям наразі маловідома. Звісно, Iren Lentiggini – то є творчий псевдонім, що говорить читачеві про італійський «присмак» творів автора. Ні, вона не пише лише італійською, навпаки, її вірші та проза – інтернаціональні. Творам Ірен притаманна скоріше італійська пристрасть, а у прозі її основний напрямок – психологічна новела.
Заговорили ми про Ірен у зв’язку зі скорою появою її першої книги «Мой Мистер Судьба, или 9 месяцев». За досить простою «дівчачою» назвою прихований глибокий психологічний твір, що є, у якомусь сенсі, повчальним. Він створювався майже протягом року у співпраці з психоаналітиками та розповідає реальну історію життя. Місія книги – аналіз життєвої поведінки молодих людей у сучасному суспільстві та «показова» демонстрація вчинків, що часто негативно впливають на перебіг життєвих подій. Завдання – навчити аналізувати різні моменти життя та знаходити вихід з критичних ситуацій.
Ірен вирішила не зупинятися лише на друковоному варіанті книги, а також планує випустити аудіо-версію, що є досить іноваційним підходом для популяризації корисної суспільної літератури.
Письменниця також розповіла про те, що передуватиме книзі невеличкий фільм за ії мотивами. А, також, планується подання картини на цьогорічний Бієналє у Берліні. Що ж, ми чекатимемо на публічну появу письменниці на просторах українських медіа і, обіцяємо слідкувати за перебігом подій.
Знайомство з письменницею надихнуло мене на написання цього матеріалу. Мені дуже хочеться, щоб українські жінки прочитали її книгу, певна, вона буде досить корисна для кожної з нас...
Доречі, лентіджині (у перекладі з італійської) – то веснянки:)